натщесерце

НАТЩЕ́СЕРЦЕ, присл., розм.

Те саме, що на́тще́.

– Не диво було б, якби я впилася, а то, їй-богу, кумо, тільки трохи натщесерце покуштувала (І. Нечуй-Левицький);

– Напередодні нам веліли приходити до школи рано і натщесерце (В. Минко).

Значення в інших словниках

1. натщесерце — натще́серце прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. натщесерце — [натшчесеирцеи] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. натщесерце — присл., розм. Те саме, що натще.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натщесерце — НА́ТЩЕ́ (не поївши, на порожній шлунок), НАТЩЕ́СЕРЦЕ розм. Гердер був нині ще натще. В таку пору голос його робився різкий, слова летіли швидко (І. Франко); І в роботу і в дозвілля, на панських ланах і на своїх горьованих, натщесерце і попоївши.. — дівчата співають і славлять весну (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови
5. натщесерце — Натще́серце, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. натщесерце — НАТЩЕ́СЕРЦЕ, присл., розм. Те саме, що на́тще́. — Не диво було б, якби я впилася, а то, їй-богу, кумо, тільки трохи натщесерце покуштувала (Н.-Лев., III, 1956, 265); — Напередодні нам веліли приходити до школи рано і натщесерце (Минко, Моя Минківка, 1962, 88).  Словник української мови в 11 томах