наушниця

НАУ́ШНИЦЯ, і, ж., прост.

Жін. до нау́шник.

Жила Аматина там [на хуторку] нянька, Не знаю жінка чи панянка, А знаю, що була стара, Скупа, і зла, і воркотуха, Наушниця і щебетуха (І. Котляревський).