нафарбований

НАФАРБО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нафарбува́ти.

З пухнатого сріблясто-чорного коміра визирало біляве, з виразними смарагдовими очима і акуратно нафарбованими устами, обличчя, що сяяло свіжістю і безтурботною веселістю (С. Добровольський);

// у знач. прикм.

Дівчина увесь час навіщось мружила свої оченята з довгими нафарбованими віями (Д. Ткач);

По материному обличчю течуть брудні від нафарбованих повік сльози (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. нафарбований — нафарбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нафарбований — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. нафарбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нафарбувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нафарбований — НАФАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нафарбува́ти. З пухнатого сріблясто-чорного коміра визирало біляве, з виразними смарагдовими очима і акуратно нафарбованими устами, обличчя, що сяяло свіжістю і безтурботною веселістю (Добр., Тече річка..  Словник української мови в 11 томах