нафталін
НАФТАЛІ́Н, у, ч.
Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині.
Тьотя Варя пересипала нафталіном Лялину червону беретку і теж сунула в ящик (О. Гончар);
Високоякісний нафталін дістав застосування у виробництві пластмас (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)