нафталін
НАФТАЛІ́Н, у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині.
Тьотя Варя пересипала нафталіном Лялину червону беретку і теж сунула в ящик (Гончар, IV, 1960, 46);
Мебльового точильника знищують розчином нафталіну в бензині (Стол.-буд. справа, 1951, 52).
Словник української мови (СУМ-11)