нафталін

НАФТАЛІ́Н, у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині.

Тьотя Варя пересипала нафталіном Лялину червону беретку і теж сунула в ящик (Гончар, IV, 1960, 46);

Мебльового точильника знищують розчином нафталіну в бензині (Стол.-буд. справа, 1951, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нафталін — нафталі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нафталін — -у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й хімічній технології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нафталін — НАФТАЛІ́Н, у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині. Словник української мови у 20 томах
  4. нафталін — У, ч. Щось застаріле, анахронічне. Так дістав цей нафталін на виставках. Словник сучасного українського сленгу
  5. нафталін — (-у) ч.; мол.; жарт.-ірон. Немодний, несучасний твір мистецтва. Протягом тижня в кінотеатрі "Україна" демонстрували найяскравіші європейські хіти останніх років. Словник жарґонної лексики української мови
  6. нафталін — нафталі́н (від нафта) органічна сполука, ароматичний вуглеводень, безбарвні кристали з різким запахом. Застосовують у виробництві вибухових речовин, барвників, як інсектицид (напр., від молі). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нафталін — Нафталі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)