нафталін
(-у) ч.; мол.; жарт.-ірон. Немодний, несучасний твір мистецтва. Протягом тижня в кінотеатрі "Україна" демонстрували найяскравіші європейські хіти останніх років. І навіть попри те, що серед них не було виразного нафталіну, зал залишався напівпорожнім (ПіК, 2001, № 21); Наш басист підробляє в кабаку: лабає нафталін (ПСУМС). ПСУМС, 47.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нафталін — нафталі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нафталін — -у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й хімічній технології. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нафталін — НАФТАЛІ́Н, у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині. Словник української мови у 20 томах
- нафталін — У, ч. Щось застаріле, анахронічне. Так дістав цей нафталін на виставках. Словник сучасного українського сленгу
- нафталін — нафталі́н (від нафта) органічна сполука, ароматичний вуглеводень, безбарвні кристали з різким запахом. Застосовують у виробництві вибухових речовин, барвників, як інсектицид (напр., від молі). Словник іншомовних слів Мельничука
- нафталін — Нафталі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нафталін — НАФТАЛІ́Н, у, ч. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині. Словник української мови в 11 томах