нахапуватися
НАХА́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАХАПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.,чого, розм.
1. тільки док. З жадністю з'їсти, проковтнути яку-небудь кількість чогось.
– Є люди, –сказав нарешті [Тритузний], – що мало чим цікавляться .. Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще .. Людині замало качиного щастя!.. (О. Гончар).
2. перен. Засвоювати від кого-небудь щось; навчитися чогось (про погляди, думки, ідеї, пісні і т. ін.).
– Дав я тебе в школу, та й жалкую. Між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу (І. Нечуй-Левицький);
[Прокіп:] Побувала наша Ярина в Румунії, там і нахапалась таких пісень... (О. Корнійчук);
[Гібсон:] Ральф надто нахапався східних ідей (В. Собко).
◇ (1) Нахапа́тися нагаї́в (стусані́в, товче́ників) – зазнати від кого-небудь побоїв (нагаями, кулаками і т. ін.).
Коли б лановий був людиною, а не панським псом, Євдоким кинувся б до нього, але краще було перечекати якийсь час, щоб не нахапатися нагаїв (М. Стельмах);
Завше голодний.., він [Климко] досхочу нахапався товчеників (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)