Словник української мови у 20 томах

нахапувати

НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм.

1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось.

[Огнєв:] Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму, якраз полонених нахапали немало (О. Корнійчук);

[Котя:] Я, може, сьогодні аж п'ять гребінців нахапав у чудачок (І. Микитенко).

2. перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості.

Нахапати лекцій.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нахапувати — наха́пувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. нахапувати — див. грабувати  Словник синонімів Вусика
  3. нахапувати — -ую, -уєш, недок. (рідко), нахапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. 2》 перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості. Нахапати лекцій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нахапувати — НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. (рідко), НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. [Огнєв:] Пости знімати без шуму.  Словник української мови в 11 томах