нахапувати
НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм.
1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось.
[Огнєв:] Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму, якраз полонених нахапали немало (О. Корнійчук);
[Котя:] Я, може, сьогодні аж п'ять гребінців нахапав у чудачок (І. Микитенко).
2. перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості.
Нахапати лекцій.
Словник української мови (СУМ-20)