нахапувати
НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. (рідко), НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось.
[Огнєв:] Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму, якраз полонених нахапали немало (Корн., II, 1955, 44);
[Костя:] Я, може, сьогодні аж п’ять гребінців нахапав у чудачок (Мик., І, 1957, 118).
2. перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості.
Нахапати лекцій.
Словник української мови (СУМ-11)