1. Словник української мови в 11 томах

нахапувати

НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. (рідко), НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось.

[Огнєв:] Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму, якраз полонених нахапали немало (Корн., II, 1955, 44);

[Костя:] Я, може, сьогодні аж п’ять гребінців нахапав у чудачок (Мик., І, 1957, 118).

2. перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості.

Нахапати лекцій.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахапувати — наха́пувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. нахапувати — див. грабувати Словник синонімів Вусика
  3. нахапувати — -ую, -уєш, недок. (рідко), нахапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. 2》 перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості. Нахапати лекцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нахапувати — НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм. 1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. [Огнєв:] Пости знімати без шуму. Словник української мови у 20 томах