нахапувати
НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм.
1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось.
[Огнєв:] Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму, якраз полонених нахапали немало (О. Корнійчук);
[Котя:] Я, може, сьогодні аж п'ять гребінців нахапав у чудачок (І. Микитенко).
2. перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості.
Нахапати лекцій.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахапувати — наха́пувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- нахапувати — див. грабувати Словник синонімів Вусика
- нахапувати — -ую, -уєш, недок. (рідко), нахапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. 2》 перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості. Нахапати лекцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахапувати — НАХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. (рідко), НАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. [Огнєв:] Пости знімати без шуму. Словник української мови в 11 томах