нахимерувати
НАХИМЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, і НАХИМЕ́РИТИ, рю, риш, док., розм.
Придумати багато химер;
// безос.
– Я не вмію чекати, – признався він. – Хоч іноді таке нахимерить, таке намріється (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)НАХИМЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, і НАХИМЕ́РИТИ, рю, риш, док., розм.
Придумати багато химер;
// безос.
– Я не вмію чекати, – признався він. – Хоч іноді таке нахимерить, таке намріється (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)