нахмаритися
НАХМА́РИТИСЯ, риться, док.
1. безос. Покритися, заволоктися хмарами.
У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце; да, мабуть, нічого не побачив, бо таки нахмарилось і зовсім темно було (Марко Вовчок).
2. перен. Те саме, що нахму́ритися 1.
– Вони [сини] для мене і здоров'я, і мета в житті. Хоч, відверто кажучи, – і знову, немов на дощ, нахмарився Єгорич (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)