нахмарити

НАХМА́РИТИ, рить, док., безос.

Те саме, що нахма́ритися 1.

[Дід:] Нахмарило, мабуть, дощ буде (І. Карпенко-Карий);

В долину з гір насунув туман. Відразу нахмарило (С. Чорнобривець);

Іноді ще буває нахмарить, наче ось-ось закрутить сніг (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. нахмарити — нахма́рити дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. нахмарити — -рить, док., безос. Те саме, що нахмаритися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахмарити — НАХМА́РИТИ, рить, док., безос. Те саме, що нахма́ритися 1. [Дід:] Нахмарило, мабуть, дощ буде (К.-Карий, І, 1960, 258); В долину з гір насунув туман. Відразу нахмарило (Чорн., Визвол. земля, 1950, 176); Іноді ще буває нахмарить, наче ось-ось закрутить сніг (Донч., V, 1957, 206).  Словник української мови в 11 томах
4. нахмарити — Нахма́рити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило.  Словник української мови Грінченка