нахмарений

НАХМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до нахма́рити;

// у знач. прикм.

Не спи, солдат... В нічному небі блиски Прорізують нахмарену блакить (Л. Первомайський).

2. Те саме, що нахму́рений 1.

Сумний, нахмарений, вийшов Білинський із величавого будинку, у якому рішається доля тисяч (А. Крушельницький);

Отаман був нахмарений, на його обличчі не ворушився жоден м'яз, тільки брови впали низько й очі з світло-карих стали темно-карими (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. нахмарений — нахма́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нахмарений — див. похмурий; сердитий; сумний  Словник синонімів Вусика
3. нахмарений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до нахмарити. || у знач. прикм. 2》 Те саме, що нахмурений 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нахмарений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ...  Словник синонімів української мови
5. нахмарений — НАХМА́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до нахма́рити; // У знач. прикм. Не спи, солдат… В нічному небі блиски Прорізують нахмарену блакить (Перв., І, 1958, 388). 2. Те саме, що нахму́рений...  Словник української мови в 11 томах