нахмарити
НАХМА́РИТИ, рить, док., безос. Те саме, що нахма́ритися 1.
[Дід:] Нахмарило, мабуть, дощ буде (К.-Карий, І, 1960, 258);
В долину з гір насунув туман. Відразу нахмарило (Чорн., Визвол. земля, 1950, 176);
Іноді ще буває нахмарить, наче ось-ось закрутить сніг (Донч., V, 1957, 206).
Словник української мови (СУМ-11)