начищений

НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до начи́стити.

Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Д. Ткач);

Начищена до блиску паркетна підлога викликала в школярів нестримні веселощі (О. Донченко);

Ранком рушив [Василь] на завод у начищених, як дзеркало, черевиках (Ю. Яновський);

* У порівн. На самому чільному місці – дядько Андрій. Здоровий, обличчя червоне, ніби начищене (Є. Кравченко);

// у знач. прикм.

Ранком рушив [Василь] на завод у начищених, як дзеркало, черевиках (Ю. Яновський);

На компасі, де завжди все блищить ясною свіжістю промитого скла і начищеного метану, тепер сидів .. краб (В. Собко);

// начи́щено, безос. пред.

Хлопці .. потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Л. Юхвід).

Значення в інших словниках

1. начищений — начи́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. начищений — див. чистий  Словник синонімів Вусика
3. начищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начистити. || начищено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Ткач, Плем’я..  Словник української мови в 11 томах