начищений

начи́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до начистити.

|| начищено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. начищений — начи́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. начищений — див. чистий  Словник синонімів Вусика
3. начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Д. Ткач); Начищена до блиску паркетна підлога викликала в школярів нестримні веселощі (О.  Словник української мови у 20 томах
4. начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Ткач, Плем’я..  Словник української мови в 11 томах