начищений
начи́щений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до начистити.
|| начищено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начищений — начи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- начищений — див. чистий Словник синонімів Вусика
- начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Д. Ткач); Начищена до блиску паркетна підлога викликала в школярів нестримні веселощі (О. Словник української мови у 20 томах
- начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Ткач, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах