начищений

начи́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до начистити.

|| начищено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начищений — начи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. начищений — див. чистий Словник синонімів Вусика
  3. начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Д. Ткач); Начищена до блиску паркетна підлога викликала в школярів нестримні веселощі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. начищений — НАЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начи́стити. Робота проходила весело й дружно. Начищені об землю та каміння лопати виблискували проти сонця (Ткач, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах