начухрати
НАЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, розм.
1. Наобривати, наобдирати листя з гілок;
// Нарвати велику кількість чого-небудь (перев. як попало, не вибираючи).
Бешкетні хлопчаки начухрали у Василишиному садку .. шафранок [шафрану] та й частують щедро ними на околиці села демобілізованого солдата (з газ.).
2. Очищаючи стовбур дерева, наламати, нарубати тонких гілок, кори і т. ін.
Хата його зовсім валилась, він же замість того, щоб заплести її хворостом, що міг начухрати з верб своїх на болоті, .. тільки дивився на неї та бідкався (Грицько Григоренко);
– Може б, ви, діти, начухрали дубової кори? (Б. Харчук).
3. Чухраючи, обробити, одержати яку-небудь кількість (вовни).
Словник української мови (СУМ-20)