начухувати
НАЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод.
Довго чухаючи, ушкоджувати що-небудь.
Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись .. Виргилій, бач, не нам був рівня, А видно, що начухав тім'я, Поки дрібненько описав (І. Котляревський).
◇ (1) Начу́хати язики́ – досхочу поговорити про кого-, що-небудь; наговоритися.
Всі скоро вгомонилися, бо начухали язики (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)