начухувати
НАЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод.
Довго чухаючи, ушкоджувати що-небудь.
Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись .. Виргилій, бач, не нам був рівня, А видно, що начухав тім'я, Поки дрібненько описав (І. Котляревський).
◇ (1) Начу́хати язики́ – досхочу поговорити про кого-, що-небудь; наговоритися.
Всі скоро вгомонилися, бо начухали язики (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начухувати — начу́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начухувати — -ую, -уєш, недок., начухати, -аю, -аєш, док., перех. Довго чухаючи, ушкоджувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начухувати — НАЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЧУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. Довго чухаючи, ушкоджувати що-небудь. Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись.. Виргилій, бач, не нам був рівня, А видно, що начухав тім’я, Поки дрібненько описав (Котл. Словник української мови в 11 томах