начільний
НАЧІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який міститься спереду; передній.
Романові припало зайти й стати між двома начільними вікнами (Іван Ле).
2. Головний, важливий.
Від уваги господаря не приховалося гостре обдивляння Іскандер-бея в наметі начільного командира армії (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)