1. Словник української мови у 20 томах

начільний

НАЧІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який міститься спереду; передній.

Романові припало зайти й стати між двома начільними вікнами (Іван Ле).

2. Головний, важливий.

Від уваги господаря не приховалося гостре обдивляння Іскандер-бея в наметі начільного командира армії (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начільний — начі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. начільний — (- вікно) лицьовий, фронтовий, передній, фронтальний. Словник синонімів Караванського
  3. начільний — -а, -е. Який міститься спереду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. начільний — ФАСА́ДНИЙ, ЧОЛОВИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, НАЧІ́ЛЬНИЙ, ФРОНТА́ЛЬНИЙ, ФРОНТОВИ́Й діал. Тодоска.. повертає до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі бароко (М. Стельмах); Чолова стіна вимита, сріблилася під ясним сонцем (В. Словник синонімів української мови
  5. начільний — НАЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься спереду. Романові припало зайти й стати між двома начільними вікнами (Ле, Право.., 1957, 152). Словник української мови в 11 томах