нашитий
НАШИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наши́ти.
Появився Гнат: шкірянка розстебнута, чоботи забризкані багнюкою, на галіфе на колінах і ззаду блищить нашита і вичовгана, мов бубон, шкіра (Григорій Тютюнник);
Нашиті на одяг срібні та золоті монети, браслети та сережки, величезні срібні ґудзики .. – усе це блищало і мінилося на сонці (З. Тулуб);
// наши́то, безос. пред.
До кімнати ввійшов військовий у зеленому френчі, з нашитими на плечах відзначками полковника (В. Петльований);
// у знач. прикм.
Вінцусиха на опинці має з двох боків нашиті кишені, щоб непомітно було, де саме спід, коли переверне (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)