нашитий

НАШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наши́ти.

До кімнати ввійшов військовий у зеленому френчі, з нашитими на плечах відзначками полковника (Петльов., Хотинці, 1949, 159);

Появився Гнат: шкірянка розстебнута, чоботи забризкані багнюкою, на галіфе на колінах і ззаду блищить нашита і вичовгана, мов бубон, шкіра (Тют., Вир, 1964, 32);

// наши́то, безос. присудк. сл.

Всю дорогу реготали хлопці: багато, видно, було в дядьків-хуторян нашито нових шликів у запасі (Гончар, II, 1959, 252).

Значення в інших словниках

1. нашитий — наши́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нашитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нашити. || нашито, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нашитий — НАШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наши́ти. Появився Гнат: шкірянка розстебнута, чоботи забризкані багнюкою, на галіфе на колінах і ззаду блищить нашита і вичовгана, мов бубон, шкіра (Григорій Тютюнник); Нашиті на одяг срібні та золоті монети...  Словник української мови у 20 томах