нашорошений
НАШОРО́ШЕНИЙ, а, е.
Те саме, що насторо́жений.
Вона була ввесь час нашорошена й пильна, загострено чуйна до кожного руху в тій ділянці, де скерований був її внутрішній зір (В. Підмогильний);
Тримаючи нашорошених коней за поводи, розвідники вп'ялися очима в дорогу (О. Гончар);
Це був здоровенний вовк, відгодований, круглоголовий, з короткими нашорошеними вухами (Ю. Збанацький);
* Образно. Звуки [дятла] ще більше підкреслювали нашорошену тайгову тишу (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)