нашорошений
НАШОРО́ШЕНИЙ, а, е. Те саме, що насторо́жений.
Люди нашорошені, і то тут, то там збирається гурт (Шиян, Вибр., 1947, 267);
Тримаючи нашорошених коней за поводи, розвідники вп’ялися очима в дорогу (Гончар, III, 1959, 437);
Це був здоровенний вовк, відгодований, круглоголовий, з короткими нашорошеними вухами (Збан., Крил. гонець, 1953, 27);
*Образно. Звуки [дятла] ще більше підкреслювали нашорошену тайгову тишу (Донч., II, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)