наштовхуватися
НАШТО́ВХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШТОВХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Рухаючись, натикатися, наскакувати на якусь перешкоду.
Бігти навпростець чимдалі було важче: дерева густішали, і в пітьмі Сахно раз у раз наштовхувалася на стовбури (Ю. Смолич);
Дідусь мене повчав: – Коли косяк риби йтиме з моря, то обов'язково наштовхнеться на оцей кам'яний виступ (Ю. Збанацький);
// Несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з кимсь, чимсь, виявляти кого, що-небудь.
Промені прожекторів сягали далеко в море, але й там вони наштовхувались на десантні судна, які йшли до Керченського півострова (Д. Ткач);
Перестрибнувши через кущу залізного лому, перемішаного з цеглою, він Чигирин несподівано наштовхнувся на двох бійців з носилками в руках (Д. Ткач).
2. перен. Наражатися на перешкоди, труднощі і т. ін. в чому-небудь.
Кілька разів Іван Юхимович їздив до МТС, щоб одержати бульдозер, але кожного разу наштовхувався на відмову (М. Руденко);
– Хлопці, дівчата! Знайомтесь. Дмитро Гризота, – і запнулася [Марина], бо відчула, що її радісний тон наштовхнувся на байдужість, якщо не на ворожість, що нове знайомство її друзям ні до чого (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)