наявний
НАЯ́ВНИЙ, а, е.
Який є в наявності.
Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін (О. Гончар);
Ярмола прийшов у лабораторію і теж уважно дивився вивчаючим поглядом на платівку. – Все правильно. Ізотоп урану наявний (Н. Рибак);
Дорош наказав забрати всіх людей, що відбиваються на лівому березі, наявну зброю і привезти до нього (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)