наябедничати

НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм.

Донести кому-небудьна когось або обмовити кого-небудь, нашкодити, зробити неприємність.

– Як би ви почували себе, – продовжував капітан, – коли б я зараз сказав перед усім відділенням, що ви наябедничали на товариша. Га? (І. Багмут);

Леся зміряла його презирливим поглядом: – Уже встигли ви наябедничати? (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. наябедничати — ная́бедничати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наябедничати — -аю, -аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. наябедничати — НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність.  Словник української мови в 11 томах