наябедничати
НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм.
Донести кому-небудьна когось або обмовити кого-небудь, нашкодити, зробити неприємність.
– Як би ви почували себе, – продовжував капітан, – коли б я зараз сказав перед усім відділенням, що ви наябедничали на товариша. Га? (І. Багмут);
Леся зміряла його презирливим поглядом: – Уже встигли ви наябедничати? (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наябедничати — ная́бедничати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наябедничати — -аю, -аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
- наябедничати — НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність. Словник української мови в 11 томах