наябедничати

НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність.

— Як би ви почували себе, — продовжував капітан, — коли б я зараз сказав перед усім відділенням, що ви наябедничали на товариша. Га? (Багмут, Щасл. день.., 1951, 38);

Леся зміряла його презирливим поглядом: — Уже встигли ви наябедничати? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наябедничати — ная́бедничати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наябедничати — -аю, -аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наябедничати — НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудьна когось або обмовити кого-небудь, нашкодити, зробити неприємність. – Як би ви почували себе, – продовжував капітан, – коли б я зараз сказав перед усім відділенням, що ви наябедничали на товариша. Словник української мови у 20 томах
  4. наябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови