нащурювати
НАЩУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. ◊ Нащу́рювати (нащу́рити) ву́ха — те саме, що Нащу́лювати (нащу́лити) ву́ха ( див. нащу́лювати).
Зайчик із дива стає на задні лапки, нащурює вуха й приглядається (Март., Тв., 1954, 317);
Дівчата й Частієві товариші нащурили вуха. В повітрі-бо гостро запахло романтикою таємної змови (Шовк., Інженери, 1935, 284);
— Слухайте, — сказав він… Парубки нащурили вуха (Кобр., Вибр., 1954, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нащурювати — нащу́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нащурювати — -юю, -юєш, недок., нащурити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що нащулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нащурювати — НАЩУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́РИТИ, рю, риш, док., що. ◇ Наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати, діал. надставля́ти і т. ін.) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити, діал. надста́вити і т. ін.) ву́ха (ву́хо) див. наставля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- нащурювати — наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити) ву́ха (ву́хо). 1. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Фразеологічний словник української мови
- нащурювати — НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови