наябедничати
ная́бедничати
-аю, -аєш, док., розм.
Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наябедничати — ная́бедничати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наябедничати — НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудьна когось або обмовити кого-небудь, нашкодити, зробити неприємність. – Як би ви почували себе, – продовжував капітан, – коли б я зараз сказав перед усім відділенням, що ви наябедничали на товариша. Словник української мови у 20 томах
- наябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
- наябедничати — НАЯ́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність. Словник української мови в 11 томах