наїжувати
НАЇ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЇ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.
Те саме, що наїжа́чувати.
Дивились [вівчарки] задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (М. Коцюбинський);
Ціла хмара чорних ворон злетіла звідкись і позасідала на гіллі довкола хатини, наїживши скучно дрібне пір'я (О. Кобилянська);
Одвернувся [дід Антип], наморщивши чоло й наїживши свої кострубаті сиві, як попіл, рясні брови (С. Черкасенко);
* Образно. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силкувались втекти (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)