Словник української мови у 20 томах

наїжувати

НАЇ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЇ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.

Те саме, що наїжа́чувати.

Дивились [вівчарки] задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (М. Коцюбинський);

Ціла хмара чорних ворон злетіла звідкись і позасідала на гіллі довкола хатини, наїживши скучно дрібне пір'я (О. Кобилянська);

Одвернувся [дід Антип], наморщивши чоло й наїживши свої кострубаті сиві, як попіл, рясні брови (С. Черкасенко);

* Образно. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силкувались втекти (В. Винниченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наїжувати — наї́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наїжувати — -ую, -уєш, недок., наїжити, -жу, -жиш, док., перех. Те саме, що наїжачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наїжувати — НАЇ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЇ́ЖИТИ, ;жу, жиш, док., перех. Те саме, що наїжа́чувати. Дивились [вівчарки] задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах