наїжувати

НАЇ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЇ́ЖИТИ, ;жу, жиш, док., перех. Те саме, що наїжа́чувати.

Дивились [вівчарки] задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (Коцюб., II, 1955, 319);

Ціла хмара чорних ворон злетіла звідкись і позасідала на гіллі довкола хатини, наїживши скучно дрібне пір’я (Коб., І, 1956, 551);

Зморщив [Дем’ян] від напруги круто піднесений догори невеличкий свій ніс, наїжив ріденькі вусики (Кроп., Сини.., 1948, 40).

Значення в інших словниках

1. наїжувати — наї́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наїжувати — -ую, -уєш, недок., наїжити, -жу, -жиш, док., перех. Те саме, що наїжачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наїжувати — НАЇ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЇ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. Те саме, що наїжа́чувати. Дивились [вівчарки] задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (М.  Словник української мови у 20 томах