наїхати —
наї́хати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
наїхати —
[найіхатие] -йіду, -йідеиш; нак. -йід', -йід'теи
Орфоепічний словник української мови
наїхати —
див. наїжджати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наїхати —
наїхати вул. утекти (ст): Владко раптом крикнув: “Наїжджа́й! На́язд!” (Авторка)|| = бальон зробити 2. притиснути, пригрозити (м, ср)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
наїхати —
(-їду, -їдеш) док., на кого. 1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось; присікатися до когось. Президент "наїхав" на парламент (заголовок статті) (УМ, 8.03.2001); У Мінську знову "наїхали" на незалежну пресу (ВЗ, 5.08.2002). БСРЖ, 370; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 115.
Словник жарґонної лексики української мови