наїхати
(-їду, -їдеш) док., на кого.
1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось; присікатися до когось. Президент "наїхав" на парламент (заголовок статті) (УМ, 8.03.2001); У Мінську знову "наїхали" на незалежну пресу (ВЗ, 5.08.2002). БСРЖ, 370; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 115.
2. крим., жрм. Напасти з погрозами, бажаючи добитись чогось, часто у фінансовій сфері. — А ви не хочете розповісти мені про тих людей, котрі наїхали на мене сьогодні вранці? — вкрадливо поспитав я (Л. Кононович, Феміністка); Вона повідомила, що на її родича — молодого підприємця — "наїхали" рекетири (УМ, 17.08.2002). ТСРОЖ, 115; ЯБМ, 2, 59.
Короткий словник жарґонної лексики української мови