небавом
НЕБА́ВОМ, присл., розм.
Незабаром, скоро.
[Олеся:] Зараз після великодня померли батько, а за ними небавом і мати (М. Кропивницький);
До них наспіла вістка, що їх син вже одружився і небавом обійме якусь цивільну службу далеко від рідні (О. Кобилянська);
Небавом ми кількох Дівчат нагнали, що ішли з базару Співаючи (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)