небавом
НЕБА́ВОМ, присл., діал. Незабаром, скоро.
[Олеся:] Зараз після великодня померли батько, а за ними небавом і мати (Кроп., II, 1958, 300);
До них наспіла вістка, що їх син вже одружився і небавом обійме якусь цивільну службу далеко від рідні (Коб., II, 1956, 266);
Небавом ми кількох Дівчат нагнали, що ішли з базару Співаючи (Рильський, III, 1961, 172).
Словник української мови (СУМ-11)