небагатолюдний
НЕБАГАТОЛЮ́ДНИЙ, а, е.
Який має невелику кількість, небагато людей.
Небагатолюдне місто;
// Представлений невеликою кількістю людей.
Весільна вечеря, хоч і не без весільних генералів, вийшла небагатолюдна, в міру скромна і в міру весела (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)