Словник української мови у 20 томах

небагатолюдний

НЕБАГАТОЛЮ́ДНИЙ, а, е.

Який має невелику кількість, небагато людей.

Небагатолюдне місто;

// Представлений невеликою кількістю людей.

Весільна вечеря, хоч і не без весільних генералів, вийшла небагатолюдна, в міру скромна і в міру весела (В. Козаченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. небагатолюдний — небагатолю́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небагатолюдний — -а, -е. Який нараховує невелику кількість людей, народу десь.  Великий тлумачний словник сучасної мови