небагатолюдний
НЕБАГАТОЛЮ́ДНИЙ, а, е.
Який має невелику кількість, небагато людей.
Небагатолюдне місто;
// Представлений невеликою кількістю людей.
Весільна вечеря, хоч і не без весільних генералів, вийшла небагатолюдна, в міру скромна і в міру весела (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небагатолюдний — небагатолю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- небагатолюдний — -а, -е. Який нараховує невелику кількість людей, народу десь. Великий тлумачний словник сучасної мови