небагатодітний

НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е.

Який має небагато дітей.

Небагатодітна сім'я.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небагатодітний — небагатоді́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небагатодітний — -а, -е. Який має небагато дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небагатодітний — НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має небагато дітей. По Радянському Союзу на кожну сім’ю в середньому припадає 3,7 чол., тобто сім’ї у своїй масі небагатодітні (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 24). Словник української мови в 11 томах