небагатодітний
НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має небагато дітей.
По Радянському Союзу на кожну сім’ю в середньому припадає 3,7 чол., тобто сім’ї у своїй масі небагатодітні (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небагатодітний — небагатоді́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- небагатодітний — -а, -е. Який має небагато дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небагатодітний — НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має небагато дітей. Небагатодітна сім'я. Словник української мови у 20 томах