небагатослівний

НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, а, е.

1. Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; короткий, лаконічний.

Я уважно слухаю його скупу, небагатослівну розповідь (Ю. Збанацький);

Записку хлопці написали небагатословну: “Ми пішли на фронт. Чекайте з перемогою. Саша. Гена” (Н. Тихий);

// Позбавлений багатослівності.

Натхненність небагатослівної мови, стриманість і в той же час здатність запалитися – все це виказувало в ньому [М. В. Гоголі] людину незвичайну (О. Полторацький).

2. Який висловлює свої думки коротко, лаконічно або який не любить багато говорити.

Максимів батько – Павло Перчин – був людиною небагатослівною, суворою (Н. Рибак);

Гладун був щиро здивований, що Колосовський .. небагатослівний і сповнений більше, ніж інші, поваги до військової науки курсант (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. небагатослівний — небагатослі́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небагатослівний — див. мовчазний  Словник синонімів Вусика
3. небагатослівний — [неибагатосл’іўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. небагатослівний — -а, -е. 1》 Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; стислий, лаконічний. 2》 Який висловлює свої думки стисло, лаконічно або який не любить багато говорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. небагатослівний — МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
6. небагатослівний — НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, а, е. 1. Висловлений, переданий невеликою кількістю слів; короткий, лаконічний. Я уважно слухаю його скупу, небагатослівну розповідь (Збан., Ліс. красуня, 1955, 140); Вірші...  Словник української мови в 11 томах