небайдужість

НЕБАЙДУ́ЖІСТЬ, жості, ж.

Абстр. ім. до небайду́жий.

– І хай перед нами справді дисгармонійний варіант особистості, та вихователі все-таки ми, а він тільки вихованець. Ми озброєні знаннями, досвідом, терплячістю, зрештою своєю небайдужістю до його долі (О. Гончар).