небалакливий

НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що небалаку́чий.

На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. небалакливий — небалакли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небалакливий — див. мовчазний  Словник синонімів Вусика
3. небалакливий — -а, -е. Те саме, що небалакучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. небалакливий — МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
5. небалакливий — НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що небалаку́чий. На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях (Вовчок, І, 1955, 194).  Словник української мови в 11 томах