Словник української мови у 20 томах

небанальний

НЕБАНА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який не має банальності; оригінальний, своєрідний.

Бреслау вміє в усьому бути небанальною, вона ніколи не візметься за тривіальний сюжет, щораз хоче придумати щось нове (М. Слабошпицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. небанальний — небана́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небанальний — -а, -е. Позбавлений банальності; оригінальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови